Про мене

    Я, Віценцик Анна Володимирівна закінчила Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна за спеціальністю -  хімік, викладач хімії.

   Тема, над якою працюю: «Залучення учнів до практичної наукової діяльності через органічне поєднання елементів сучасних педагогічних технологій на уроках хімії  та в позаурочний час».

Основною ідеєю мого досвіду є впровадження в практику роботи сучасних педагогічних технологій, спрямованих на мотивацію навчальної діяльності , навчання нормам і стилю роботи у творчих колективах, створення умов для реалізації та розвитку творчих здібностей школярів, формування в учнів інтересу до хімії , пошук школярів, здатних застосовувати знання з хімії та знаходити оригінальні технічні рішення.

   Для реалізації своєї теми я використовую елементи різноманітних технологій, зокрема: ігрові технології, методику проблемного навчання, інтерактивне навчання, технологію критичного мислення та проектну технологію.

   Щоб ознайомитись з основними теоретичними засадами сучасних педагогічних технологій, я звернулася до науково-методичних праць і розробок відомих науковців: Д. Дьюї, В. Букатов, В. Гругликов, О. Матюшкін, С. Терно, П. Підкастий.

   Опрацювавши різні технології  навчання, я виділила декілька обов’язкових умов організації інтерактивного навчання:

- позитивні відносини між учнем та учителем;

- демократичний стиль;

- співпраця у процесі спілкування;

- опора на власний досвід, включення яскравих прикладів, фактів, образів;

- багатоманітність дій учнів, їх мобільність.

   Одним із найяскравіших прикладів застосування всіх означених технологій є участь дітей у турнірі юних хіміків. Турнір – це захоплююча та пізнавальна форма змагань школярів, у яких учні, крім фундаментальних знань з базового предмета, мають продемонструвати своє мислення, уміння вирішувати складні сучасні наукові проблеми й доводити свою правоту в дискусії з іншими школярами, науковими співробітниками й викладачами ВНЗ.

   Мій основний підхід до викладання курсу хімії – заохотити учнів до активного мислення. Тому на уроках я постійно ставлю учням запитання «Чому?», а також спонукаю до цього їх. У такий спосіб можна навчити людину мислити й піддавати критичному аналізу навколишні явища та процеси, що є необхідним в освіті в цілому.

  Ви запитаєте: "заради чого я працюю?" Я відповім, мабуть заради того, щоб бачити на обличчях дітей радість і задоволення від підкорення перших наукових вершин і усвідомлення краси науки. Заради того, щоб бачити як з маленьких, тремтячих  від хвилювання восьмикласників виростають справжні, захоплені, цілеспрямовані, обізнані люди в очах яких палає все той же вогник. Заради цього варто жити!!!!

Оприлюднена в мережі (на блозі) інформація надана за згодою батьків відповідно до положення про персональні данні